- обомлівати
- [обомл'іва/тие]
-а/йу, -а/йеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обомлівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обомлівати — див. обімлівати … Український тлумачний словник
обомліти — див. обімлівати … Український тлумачний словник
обімлівати — [об імл іва/тие] = обомлівати а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
обімлівати — і рідко обомліва/ти, а/ю, а/єш, недок., обімлі/ти і рідко обомлі/ти, і/ю, і/єш, док., розм. 1) Слабнути до втрати свідомості під впливом якого небудь сильного почуття. || Завмирати на якусь мить від чого небудь несподіваного (переляку, здивування … Український тлумачний словник
обімлівання — рідко обомліва/ння, я, с. Дія за знач. обімлівати, обомлівати … Український тлумачний словник